2c5af5e2-d855-4029-98c0-0c9e2fb88461

Людина не розуміє, що є жертвою


Щороку понад мільйон українок страждають від домашнього насильства. За підрахунками ООН, його зазнає кожна третя мешканка планети. Та лише 10% звертаються по допомогу. Мова не лише про побої. У «Стамбульській конвенції», що покликана захистити жінок від домашнього насильства, зазначено і про фізичне, і про психологічне, і про економічне, і про сексуальне насильство. У сторонніх виникає питання: чому жінки терплять домашнє насильство? Часто в таких випадках можна почути: «сама винна». Це називається віктімблеймінг – звинуваченням жертви. Термін з’явився в 1971 році в однойменній книзі Вільяма Райана. Нездорові стосунки, де присутнє фізичне чи психологічне насильство, називають аб’юзивними. Це можуть бути стосунки в родині, з друзями чи на роботі. Але переважно говорять усе-таки про домашнє насильство. 


Після першого вияву насильства у жінок, що постраждали від нього, є два сценарії – піти або ж пробачити. Часто жінка не розуміє причини зміни поведінки і за інерцією вірить у те, що її партнер насправді хороший, а то був просто «невдалий день». До того ж, аб’юзер переконує жертву, що винна вона – не так подивилась або не те сказала, не так приготувала їжу, вдягла не ту сукню… Вона вибачає перший раз – і після цього він уже не повинен бути ідеальним. На цьому етапі жінка сама собі вигадує логічне пояснення і справді вважає, що «заслужила». Але вона впевнена, що партнер буде «поводитися добре» й вони заживуть, як у казці. 

Кожен подібний випадок змінює рамки норми для жінки, яка страждає від домашнього насилля і сама цбого не усвідомлює – вона вибачає те, що раніше вважала б неприпустимим. Те, що мало трапитися «тільки один раз», повторюється.

Усі аб’юзери роблять одну й ту саму річ – обмежують спілкування. З її життя поступово зникають друзі й подруги, родичі та колеги. Самотня, вона не має з чим порівнювати стосунки, а отже, не може зрозуміти, що вони нездорові. До того ж, аб’юзер боїться, що вона піде, тому постійно застосовує газлайтинг і знецінювання. У процесі знецінювання аб’юзер нівелює усі досягнення жінки. Вона живе у впевненості, що нічого не варта, а все, що вона робить – або погано, або не має сенсу. 

Газлайтинг – це спроба переконати жінку, що потерпає від домашнього насилля, в тому, чого насправді не було. У повсякденному житті це може бути звичайна фраза: «Я ж казав тобі, що не люблю, коли запізнюються». Але цього не траплялося, а аб’юзер твердо переконує, що вона просто не пам’ятає. Жінка продовжує шукати логічне пояснення тому, що відбувається, але в певний момент обирає легший шлях – визнати, що аб’юзер має рацію, і прийняти власну провину. 

Погляд зі сторони спонукав би проаналізувати ситуацію й піти, здорові стосунки стали б еталоном для порівняння, що оголив би ненормальність стосунків з аб’юзером. Та біда в тому, що більшість насильників ще на ранніх стадіях аб’юзу обмежують коло спілкування. А між тим допомога жінкам, постраждалим від домашнього насильства, просто необхідною.

Психіка жінки змінюється, вона інакше сприймає те, що відбувається, аніж людина у здорових стосунках.
Людина, сконцентрована на стосунках, постійно очікує схвалення від партнера і врешті звикає, що найважливіше визнання – саме від нього. Проте коли партнер знецінює все, що робить жінка, і повторює, що вона нікчемна. З часом вона провалюється у безпросвітну  яму нещастя. У цій ситуації могли б допомогти друзі та рідні. Погляд зі сторони спонукав би проаналізувати ситуацію й піти, здорові стосунки стали б еталоном для порівняння, що оголив би ненормальність стосунків з аб’юзером. Та біда  більшість насильників ще на ранніх стадіях аб’юзу обмежують коло спілкування жертви.

Саме тому жінки, що потерпають від домашнього насилля, не помічають початку насильства. Згодом, коли ресурсів вже обмаль, жінка живе в постійному страху перед партнером. Людина ламається зсередини. Саме тому в цей період важливо пояснити жінці, що робити, який є захист від домашнього насилля.
 Громадська організація «Громадський рух «Соціальна єдність» продовжує інформувати жінок з порушенням слуху про алгоритми дій у випадку домашнього насильства у рамках програми «Країна без бар’єрів для нечуючих». Протидія насильству щодо жінок з порушенням слуху». Програма реалізовується за підтримки Фонду соціального захисту інвалідів, Міністерства соціальної політики України та Міністерства внутрішніх справ України.

Comments are closed.