0bba53c5-1981-45d3-a0a4-eef126e9b8c7

Чому жінки не йдуть від кривдників

Найчастіше жертви домашнього насильства – це жінки. Чоловіки також потерпають від нього, але мають більше можливостей вийти із ситуації насильства. Часто постраждала жінка може не усвідомлювати, що є жертвою домашнього насильства. Вона виправдовує насильство потребою зберегти сім’ю. Ускладнює ситуацію ще й наявність дітей, адже жінка вважає, що батько, яким би він не був, краще, ніж відсутність батька.


Зазвичай домашнє насильство починається із психологічних форм: звинувачення, скандали, маніпуляції. Воно циклічно зростає і все більше шкодить. Внаслідок цього жінка зазнає внутрішніх змін, які часто не дають змоги побачити, що насправді відбувається. Постраждала від насильства особа стає невпевненою у собі, покірною, нездатною постояти за себе та дітей, наляканою. І тут надзвичайно важливим є допомога жінкам, що постраждали  від домашнього насилля. Емоційний стан жінки, яка зазнає систематичного домашнього насильства:
• схильність до депресії, депресивний стан;  
• відчуття спустошеності;
• образа на несправедливість у житті;
• страх осуду у близькому оточенні; 
• відчай і заляканість;
• закритість;
• безпорадність.

Інші можливі перешкоди для постраждалої:
• відсутність альтернативного місця проживання;
• відсутність роботи і коштів, щоб утримувати себе (або власних дітей);
• сором і відчуття приниженості через довгі роки насильства;
• страх суспільного осуду та звинувачень;
• релігійні міркування тощо.

Основні причини, чому жінки терплять домашнє насильство
1. Немає, куди піти. Досить поширена причина того, що жінка продовжує терпіти побиття, це те, що вона не має дому, куди могла би повернутися, і роботи, яка не лише прогодує, а й дасть змогу винаймати помешкання. Буває так, що повернутися до батьків означає потрапити в ще гірші умови або в рідному домі чітко озвучили: твій шлюб – твої проблеми, назад не приймемо. Саме тому сприйняття шлюбу як союзу здобувача матеріальних благ і домогосподарки може призвести до вкрай неприємних наслідків – фінансова залежність жінки позбавляє її можливості в будь-який момент припинити стосунки з партнером, і вона опиняється в ситуації, коли терпіти насильство не так страшно, як опинитися на вулиці без грошей і житла. 

2. Усі так живуть. Якщо батьківські суперечки завершувалися конфліктами та побиттям, про сусідські конфлікти знали навіть в іншому кутку міста, а в підлітковій компанії ляпас вважався за ознаку щирого кохання – не дивно, що вже дорослі дівчата сприймають чоловіче насильство як норму. І дехто з них щиро дивується, коли благополучні подруги, побачивши її черговий синець, радять розлучитися з чоловіком – хіба ж через такий дріб’язок руйнують сім’ї? У такій ситуації довести справу до кінця – змусити агресора відповісти за законом чи хоча б просто втекти від погроз і жорстокості – складно ще й через те, що близькі люди замість підтримати вмовляють потерпіти, не ганьбити сім’ю і змиритися з тяжкою жіночою долею.

3. Я не виживу сама. Здавалося б, ось воно – пояснення: від домашнього насильства потерпають жінки з бідних і маргінальних верств населення, які не знають іншого життя і позбавлені підтримки родини. Але чим пояснити те, що освічені й забезпечені дівчата з хороших сімей, висококваліфіковані фахівці з широким колом спілкування й тверезим поглядом на життя, успішні й розумні теж потрапляють у залежність від чоловіків-агресорів – і, на жаль, частіше, ніж хотілося б вірити? Коли в стосунках порушуються фізичні кордони – чоловік б’є дружину, – це означає, що психологічні кордони вже однозначно були порушені, – вважають  психологи.

Психологічно цілісна особистість здатна себе захистити: після першого-другого прояву агресії така жінка розірве стосунки. Руйнування психологічних кордонів не відбувається миттєво. Домашні тирани поступово розривають зв’язки між жінкою і її родиною та близькими друзями, тим самим позбавляючи поки ще майбутню жертву допомоги й підтримки. Аж поки, на певному етапі, впоратися самій уже не виходить. Саме в цей період важливо, знати, що робити жінці, коли є домашнє насильство.І роз’яснювальна робота щодо правильного алгоритму дій в даній ситуації є надзвичайно цінною. Саме тому громадська організація «Громадський рух «Соціальна єдність» продовжує інформувати жінок з порушенням слуху про алгоритми дій у випадку домашнього насильства у рамках програми «Країна без бар’єрів для нечуючих». Протидія насильству щодо жінок з порушенням слуху». Програма реалізовується за підтримки Фонду соціального захисту інвалідів, Міністерства соціальної політики України та Міністерства внутрішніх справ України.

Comments are closed.