Нечуючі та слабочуючі люди спілкуються за допомогою жестів та міміки. За ступенем втрати слуху розрізняють такі категорії: слабочуючі, «практично» нечуючі та повністю нечуючі[1].
Слабочуючих людей можна ідентифікувати за наявністю слухового апарату (хоча багато людей їх не носять, чи не можуть їх купити, а апарати нового покоління дуже складно побачити).
«Практично» нечуючі та повністю нечуючі можуть не носити слухові апарати взагалі. Деякі з них відмінно читають по губах і можуть розуміти, що ви говорите, але більшість з них спілкуються жестовою мовою.
Візуальне спілкування за допомогою жестів іноді лякає і, на перший погляд, здається дивним, але ці рекомендації допоможуть вам вільно спілкуватися з слабочуючими та нечуючими людьми:
Приверніть увагу такої людини, перш ніж заговорити. Встановіть зоровий контакт.
За необхідності можете помахати рукою чи просто доторкнутися до людини, щоб привернути її увагу.
Але будьте ввічливим і не тикайти пальцем в таких людей, оскільки серед слабочуючих та нечуючих людей це вважається нечемним, тому злегка торкніться людини, яку ви не знаєте.
Найкраще доторкнутися до плеча, кілька разів злегка натиснувши на нього.[2]
Залишайтеся в полі їх зору. Намагайтеся, щоб ваші очі були на тому ж рівні, що і в них (якщо людина сидить – сядьте і ви, якщо людина встала – встаньте і ви, компенсуйте велику різницю в висоті).
Ви повинні знаходитися від слабочуючої людини трохи далі, ніж зазвичай (1-2 метра). Це необхідно для того, щоб добре бачити всі жести.
Якщо ви в приміщенні – переконайтесь, що світла достатньо і співрозмовник добре вас бачить.
Якщо ви на вулиці – станьте обличчям до сонця, так щоб на слабочуючого співрозмовника не падала тінь.
Привітайтеся спокійним голосом і тоном. Шепіт чи крик будуть спотворювати ваші губи, тому співрозмовник може не зрозуміти, що саме ви говорите (багато слабочуючих та нечуючих людей вміють читати по губах).
Якщо ви говорите дуже швидко – слабочуючому співрозмовнику буде важче вас зрозуміти.
Підвищення голосу не дуже допомагає, оскільки людина, з якою ви спілкуєтеся, буде почуватися ніяково, а люди, які будуть поруч, реагуватимуть на це.
Якщо ви бачите, що людина не вміє читати по губах, ви можете з нею спілкуватися за допомогою блокнота і ручки. Напишіть привітання, своє ім’я та про що ви хочете пооворити.
Якщо у вас є густа борода і пишні вуса, глухій людині буде важче зрозуміти, що ви говорите.[3]
Багато слабочуючих люди зможуть вас почути в порожньому приміщенні, але в галасливому ресторані чи в місці, де високий фоновий шум, у них це не вийде.
Не тримайте руки біля рота, коли говорите. Не жуйте.
Встановіть емоційний контакт. Ваші очі, як і міміка, теж говорять.
Якщо у вас є окуляри – зніміть їх, хоча б на деякий час.
Усмішка, рух очей і брів –все це допомагає налагодити контакт.
Використовуйте жести і візуальні підказки. Зупиніться або затримайтеся на будь-якому предметі, про який ви говорите, дочекайтеся, поки людина подивиться на вас, а потім продовжуйте розмову.
Ви також можете використовувати мімічні дії як-то: пити, їсти, стрибати, ходити тощо, щоб проілюструвати свої слова.
Підніміть пальці, щоб показати цифри.
Пишіть в повітрі, щоб показати, що ви пишете лист тощо.
Будьте ввічливими. Якщо вас відволікають речі, які нечуюча чи слабочуюча людина може не помітити (телефонний дзвінок, стукіт у двері), поясніть, чому ви відволіклися.
Не жартуйте над їх слухом, не переривайте спілкування після того, як ви дізналися, що ваш співрозмовник – нечуючий чи слабочуючий.Не показуйте свого роздратування, якщо слабочуючий співрозмовник попросив повторити сказане.
Дайте йому можливість висловити свою незгоду, спілкуйтесь з ним на рівних.
Ввічливість – запорука приємного спілкування.
Встановіть мобільний додаток Перекладач жестової мови (Перекладач ЖЯ) на свій смартфон і спілкуйтеся з слабочуючими та нечуючими людьми за допомогою онлайн контакт-центру перекладу жестової мови.