В сучасному світі ми вже звикли до технологій, різних гаджетів і не замислюємось, що колись жили без них. А ще кілька десятків років тому процес друкування відбувався зовсім по-іншому.
За підтримки ГО Громадський Рух «Соціальна єдність» ми побували у «Музеї освітньої та друкарської діяльності» Ставропігійського ВПУ м. Львова.
Вхід до музею оздоблений барельєфом – гербом Ставропіґійського інституту у Львові, який виконав відомий скульптор Антоній Попель. Будівля закладу є однією зі споруд, які звело Успенське Ставропігійське братство. Піднімаючись сходами, можна оглянути дуже красиві вітражі.
Група нечуючих поринули в історію книгодрукування від зародження до сучасності. Це було пізнавальна розповідь про «виробництво» друкованого слова.
Більше ста років тому у цьому ж приміщені Ісидор Іванович Шараневич, відомий історик та педагог, заснував перший публічний музей у Галичині.
Йдучи до музею проходимо повз зал засідань Української Національної Ради (1918), парламент ЗУНР.
Багато експонатів, картин, книг розповідають про історію життя Івана Федоровича. Ми побачили копію видання Біблії 1582 року, Буквар і дерев’яну абетку.
Значна частина експозиції – друкарська техніка другої половини XX століття. Для роботи з нею потрібно було мати неабияке здоров’я та силу (через шкідливі випари та важкі металеві знаряддя), проте більшість працівників друкарні були жінки.
У музеї є окремий зал, де представлено початок комп’ютеризації друкарського виробництва. Лампові монітори, дискети, матричні принтери...
Старі видання, шрифти, матриці, величезні механізми та верстати, історії розвитку друкарської справи – було дуже цікаво. А ще ми спробували як працює друкарський верстат.
Березень видався багатим на екскурсії та вкотре порадував цікавою локацією!
