Міфи про людей з порушенням слуху

Міфи про людей з порушенням слуху

Міф 1: Нечуючі люди не можуть захистити свої права.

Правда: Одним з напрямків діяльності громадської організації «Громадський Рух «Соціальна єдність» – адвокація інтересів людей з порушенням слуху. 

– Навіть у період повномасштабного вторгнення росії в Україну ми повернули обов’язковий переклад жестової мови у медичних закладах.

– Домоглися того, що людина з порушенням слуху тепер може сама обирати перекладача при здійсненні нотаріальних дій.

– Наша громадська організація допомагає забезпечити захист у суді, коли глухих людей роблять винними у ДТП без залучення перекладача ЖМ перед складанням протоколу (і це тільки один з багатьох прикладів). Також ми залучаємо перекладача жестової мови у суді, оскільки суд не виконує цього обов’язку.

Міф 2: нечуючі люди не можуть користуватись телефонами.

Правда: завдяки додатку «Перекладач ЖМ» із можливістю виклику перекладача жестової мови це можливо і необхідно для комунікації з оточуючим світом. 

Люди з порушенням слуху, як і всі, користуються смартфонами. І єдине, чого вони не можуть – це чути, здійснювати телефонні дзвінки та відповідати на них.

Міф 3: Інклюзивність потребує залучення багатьох ресурсів.

Правда: З нашими готовими сервісами це просто, швидко і доступно. Ми допомагаємо бізнесам та організаціям отримати успішний та приємний досвід адаптації послуг для нечуючих людей. Наші партнери отримують премії року як приклад соціальної відповідальності.

Міф 4: Нечуючі люди не є цільовою аудиторією, немає сенсу адаптувати інформацію на жестову мову.

Правда: Адаптація інформації та готовність персоналу до спілкування з нечуючими людьми приваблює унікальну категорію споживачів товарів та послуг – людей з порушенням слуху. Складність глухоти в тому, що – це невидима інвалідність. Суспільство часто не усвідомлює, що поряд з ними знаходиться нечуюча людина.

Міф 5. Жестова мова занадто складна для вивчення.

Правда: Освоїти базові жести може кожен! Ми створюємо короткі уроки для персоналу, які залишаються доступними назавжди. Це робить робоче середовище інклюзивним, а спілкування  вільним для обміну досвідом.

 

Читайте також