Стратегічний план 2023-2025

Стратегічний план 2023-2025

Стратегічний план громадської організації «Громадський рух «Соціальна єдність» на 2023-2025 роки.

Ми вважаємо, що люди з інвалідністю мають право на рівний доступ до всіх сфер життя суспільства. Тому команда Організації працює над тим, щоб зробити цей світ більш доступним і інклюзивним для всіх, незалежно від фізичних або розумових можливостей.

Ми бачимо світ, у якому люди з інвалідністю мають рівні можливості з іншими. Зокрема, серед своїх активностей, які сприяють цьому, виділяємо: проведення кампаній на захист прав людей з інвалідністю; надання консультацій та юридичної допомоги людям з інвалідністю; сприяння розвитку інклюзивних освітніх, робочих програм; підтримка творчих проектів, які підвищують обізнаність про проблеми людей з інвалідністю; проведення досліджень, щоб краще зрозуміти проблеми, з якими стикаються люди з інвалідністю, та їх використання для розробки ефективних політик і програм держави; співпраця з органами влади, організаціями людей з інвалідністю та іншими зацікавленими сторонами, щоб забезпечити виконання законодавства, яке захищає права людей з інвалідністю; надання послуг перекладу з/на жестову мову для людей з порушеннями слуху; розробка навчальних матеріалів, адаптованих для людей з особливими потребами.

Нижче ми надаємо окреслені завдання плану та критерії успіху. З повним текстом затвердженого стратегічного плану розвитку Організації можна ознайомитися, перейшовши за покликанням.

Серед завдань на 2023-2025 наша команда визначила наступне

Напрямки діяльності:

  • Креативна адвокація інтересів людей з інвалідністю.
  • Аналітика.
  • Захист прав людей з інвалідністю.
  • Руйнування комунікативних, психологічних, інформаційних барʼєрів, які перешкоджають соціальній інклюзії людей з особливими комунікаційними потребами.
  • Посилення організаційної спроможності Організації.

Критерії успіху:

  • права людей з інвалідністю захищені. Люди з інвалідністю мають рівний доступ до публічних послуг в громадах, беруть участь у загальнодержавних та місцевих процесах;
  • люди з інвалідністю отримують можливість реалізувати свої права на рівну та вільну участь у громадсько-політичному житті;
  • впроваджується комплекс політичних рішень з руйнування основних барʼєрів для людей з порушеннями слуху; 
  • втілюється в життя концепція білінгвальної освіти для дітей з повною втратою слуху, першою мовою спілкування яких є українська жестова, збільшується увага до вивчення української жестової мови для дітей з порушеннями слуху;
  • приміщення і діяльність органів влади, органи місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій критичної сфери (охорона здоровʼя, захист від надзвичайних ситуацій, освіта та наука) стають доступними для людей з особливими комунікативними потребами;
  • інформація, яка розміщується органами влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями критичної сфери, стає доступною для людей з особливими комунікативними потребами;
  • створюються практичні умови для освіти дітей з повною втратою слуху: розробляються навчальні матеріали, адаптовані у формат, доступний для сприйняття жестомовних дітей, матеріали  Всеукраїнської школи онлайн доступні для дітей з порушеннями слуху та зору, запроваджується вивчення української жестової мови педагогічними працівниками;
  • державою здійснюються заходи, спрямовані на формування у спільноти жестомовних українців національної ідентичності шляхом відокремлення української жестової мови від радянської жестової мови, організації та проведення культурних та інформаційних кампаній;
  • створюється та поширюється розважальний, навчальний та інформаційний контент у форматі, доступному для сприйняття людей з порушеннями слуху;
  • усувається непряма та пряма дискримінація людей з інвалідністю у ЗМІ;
  • зміни у пристосованості громадського простору для потреб людей з інвалідністю охоплюють всю країну, а не окремі великі міста;
  • спільнота людей з порушеннями слуху розвиваються з врахуванням регіональних особливостей та глобальних тенденцій (сталий розвиток громад); 
  • ефективно працюють платформи для діалогу з органами влади.

 

 

Читайте також