2a3f047e-f503-413d-8e17-adf48bb0bca0

Як побороти відчуття паніки та тривоги

Постійна напруга, дратівливість, проблеми зі сном можуть бути буквально тривожними дзвіночками.
Пандемія COVID-19 та тривалий період самоізоляції вплинули і на ментальний стан людей, а статистичні дані щодо домашнього насильства зазнали змін і за останні два роки, на жаль, кількість звернень до поліції збільшилося. Цікавий момент ще й в тому, що в 2020 році до психологів зверталися на 89% частіше в порівнянні з 2019. Через постійний стрес багато хто стикається з нав’язливим почуттям тривоги та занепокоєння. Позбутися його і заспокоїтися буває нелегко. Найскладніше для людини, особливо якщо говорити про людей, які постраждали від домашнього насилля – відрізнити тривогу від тривожності, та усвідомити, що потрібно не самостійно шукати варіанти, як побороти  паніку, а що настав час звертатися до фахівця.


Що потрібно знати перед тим, як йти до психолога
Чим тривога відрізняється від тривожності? Тривога – це стійка риса людини, яка згодом стає її частиною. Як правило, є певна причина, через яку необхідно було сформувати таку якість. Психіка і тіло прагнуть до того, щоб допомагати людині. І якщо він постійно перебуває в стані стресу, якщо у нього непроста ситуація в сім’ї, буллінг у школі, важка соціалізація, проблеми з друзями тощо, тоді й розвивається така якість, як тривожність.

Якщо говорити про тривогу, це емоційний стан, який виникає за певних обставин. Може виникати як у тривожних, так і нетривожних людей. Тривога – це сигнал певної загрози для людини, у такій ситуації він насамперед переймається своєю безпекою. І працювати важливо саме із цим відчуттям. Жінки, що постраждали від домашнього насилля, навіть знаходячись у безпеці, ще тривалий час відчувають тривогу, яка може супроводжуватися панічними атаками.

Тривога – на відміну страху – найчастіше носить невизначений характер. Так, у людини є низка переконань, на яких будується сприйняття світу та себе. І розбіжності реальності із цими переконаннями можуть викликати неприємне почуття небезпеки. Наприклад, хтось переконаний, що потрібно постійно працювати, рости та розвиватися. І якщо він на якийсь час припинить, зробить паузу та відпочине, йому здаватиметься, що його конкуренти на крок попереду. Тоді в людини виникає постійне відчуття, що якщо вона зараз розслабиться, обов’язково станеться щось погане. Багато хто плутає тривожність і тривогу і помилково намагається боротися з першою, замість того щоб працювати з другою.

Як подолати почуття тривоги та паніки
Працювати з обмежуючими переконаннями.
Перше, з чого варто почати, – робота з переконаннями, що обмежують. Потрібно усвідомити, що відбувається. Буває і так, що у людини стабільна робота, все гармонійно в сім’ї, але при цьому вона все одно зустрічається з тривогою. Необхідно розібратись у причинах. Якщо говорити про жінок, що постраждали від домашнього насилля, обмежуючі переконання немовби переслідують жінку.

Фокусуватися на власному тілі
Потім дуже добре використовувати дрібну моторику та повертати фокус уваги на своє тіло. Це тілесні практики, техніки заземлення, усвідомленого дихання. Жінки, що постраждали від сексуального домашнього насильства, часто відчувають відразу від свого тіла, що може спричинити не тільки відчуття паніки, а й спровокувати психосоматичні захворювання. У момент тривожності потрібно не йти у смартфон чи телевізор, а навпаки, залишатися «в житті»: дивитися у вікно, спостерігати, як пташки літають, дихати повітрям, стежити за чимось ще.

Розпізнавати інші почуття
Часто при тривозі люди намагаються заглушити ці почуття. Починають багато їсти, метушитися. У такий момент важливо виявити, які ще супутні почуття ви переживаєте. Наприклад, почуття, відчуття власної неповноцінності, відсутності автономності, порушення кордонів. Тут важливо зазначити, що саме спричинило тривогу.

Як зрозуміти, що варто звернутися до фахівця
Якщо напади тривоги настільки сильні, що це заважає жити, настав час звернутися за допомогою до психолога.
До тривожних дзвіночків відносяться:
• психосоматичні реакції: постійна м’язова напруга, головний біль, синдром подразненого кишечника;
• низька концентрація уваги;
• постійна дратівливість.


Не варто терпіти і чекати, що все саме пройде, – тривожність може перерости у тяжкі захворювання.

Громадська організація «Громадський рух «Соціальна єдність» продовжує інформувати жінок з порушенням слуху про алгоритми дій у випадку домашнього насильства у рамках програми «Країна без бар’єрів для нечуючих». Протидія насильству щодо жінок з порушенням слуху». Програма реалізовується за підтримки Фонду соціального захисту інвалідів, Міністерства соціальної політики України та Міністерства внутрішніх справ України.

Comments are closed.