Ще 10 років тому розповідати про домашнє насильство було соромно. На жінок показували пальцями та вважали їх винними у тому, що відбувалося вдома з безпорадними доньками, матерями, дружинами. Але змінюється час і ми разом з ним.
Домашнє насильство – злочин, на який часто усвідомленно йдуть чоловіки. Насильство не проявляється в один день, різко та одразу із численними побоями. «Дзвіночки», на які слід звертати увагу, можна розгледіти ще задовго до кульмінації драматичних подій. Найчастіше все закінчується втечею жінки від кривдника, як би сильно вона не любила. Але й не рідкі ситуації, коли жінки рік за роком страждають від численних побоїв, миряться з образами, психологічним тиском та іншими проявами насильства. Тому найдієвіший спосіб вберегтися від домашнього насильства – вчасно розгледіти риси тирана.
Тема насильства надважка і особливо непросто жінкам з порушенням слуху, які стають жертвами. Їм важко розповісти про існуючу вдома проблему, більшість навіть не усвідомлює, що являється жертвою домашнього насильства, хтось просто не знає, куди звертатися та як бути почутою. Саме тому громадська організація «Громадський рух «Соціальна єдність» взялася за реалізацію надскладного проєкту: «Протидія насильству щодо жінок з порушенням слуху», що реалізується у рамках програми «Країна без бар’єрів для нечуючих».
Домашнє насильство буває: фізичне, психологічне, емоційне та сексуальне.
Не завжди можна його розпізнати на початкових стадіях стосунків. Тиск на жінку може рости з кожним роком. Одна із головних рис кривдника – наростання агресії щодо дружини, дітей, друзів, колег, родичів. Навіть агресія у бік колеги може свідчити про нестабільну психіку чоловіка і ці факти не можна залишати поза увагою.
Все починається дуже просто: з речей, які, на перший погляд, не несуть за собою тиранію вдома. Це погрози, ганебні висловлювання, недовіра та сильно виражене відчуття власності.
Далі, звісно, будуть вибачення та слова «такого більше не буде». Кривдник може виправдовувати всі свої дії великим коханням та піклуванням про свою жертву.
Перед вами приклади поведінки кривдника, на які варто звернути увагу, аби не стати потенціальною жертвою домашнього насильства та вберегти себе:
• нічим не підкріплені ревнощі до близьких друзів або родичів;
• звинувачення в брехні;
• звинувачення у тому, що ви все робите неправильно;
• заборони зустрічатися з родичами, друзями;
• погрози, принизливе ставлення;
• вимога звітувати про кожну витрачену копійку;
• погляд чоловіка, який іноді навіть лякає;
• контроль ваших дій: де ви, з ким, куди йдете, що робите і навіщо;
• відбирання коштів або відмова у грошах;
• стеження за вами через інтернет або за геолокацією;
• диктування, що одягнути, як нафарбуватися, яку зачіску зробити;
• заборона ходити внавчальнізаклади/на роботу або створення умов та обставин, за яких ви не можете відвідувати дані місця.
Вірнимрішенням для жінки є розрив стосунків із людиною, яка дивно себе поводить, має спільні риси із вище наведеними або просто змушує відчувати себе недобре.
Якщо ви відчуваєте небезпеку поряд зі своїм партнером, якщо ви піддаєтеся домашньому насильству – звертайтеся за допомогою. На виконання програми «Країна без бар’єрів для нечуючих». Протидія насильству щодо жінок з порушенням слуху» найближчим часом для жінок з порушенням слуху буде запущено безкоштовні гарячі лінії для зв’язку з психологом та юристом, які допоможуть у вирішенні надважливих питань.
Слідкуйте за новинами громадської організації, щоб не пропустити нічого важливого.
Програма «Країна без бар’єрів для нечуючих». Протидія насильству щодо жінок з порушенням слуху» реалізується за підтримки Фонду соціального захисту інвалідів, Міністерства соціальної політики України, Міністерства внутрішніх справ України та Правозахисної спілки інвалідів.
