Громадська організація «Громадський рух «Соціальна єдність» звернулася до Голови Правління АТ «Ощадбанк» Сергія Наумова щодо створення умов за принципом безбар’єрного отримання послуг особами з порушенням слуху, для яких рідною мовою є жестова.
АТ «Ощадбанк» є учасником спільноти «Бізнес без барʼєрів» з 2020 року.
Згідно принципів ініціативи Бізнес без барʼєрів», безбарʼєрність у бізнесі – це ефективні комунікації з клієнтами, співробітниками та широкою громадськістю про реалізовані безбар’єрні заходи; це рух до відсутності бар’єрів для людей з різними формами інвалідності, що виникають при:
- пошуку співробітників та прийнятті їх на роботу;
- адаптації та навчанні співробітників на робочому місці та у колективі;
- розробці продуктів та послуг для клієнтів;
- проєктуванні просторів для взаємодії з клієнтами тощо.
У листі від 07.04.2023р. № 63/2-01/106 АТ «Ощадбанк» повідомило, що ним вжито ряд заходів для створення інклюзивного простору у відділеннях Банку, у результаті чого обладнання та відділення Банку відповідають вимогам інклюзивності.
Забезпечення доступності для людей з інвалідністю та інших маломобільних груп населення громадських будівель та споруд, а також забезпечення вільного використання української жестової мови у будь-якій сфері життя є завданнями, на вирішення яких прийнято Національну стратегію із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року, Національний план дій з реалізації Конвенції про права осіб з інвалідністю на період до 2025 року.
У воєнний час безбарʼєрність не просто залишається у фокусі – вона набуває ще більшого значення. Це і питання безпеки, і повернення до звичного життя, і відновлення людини з тим, щоб ніхто не залишався замкненим у своєму світі за барʼєром активного життя.
Як зазначила Олена Зеленська на засіданні Ради безбарʼєрності 15 лютого 2023 року, «безбарʼєрність – це щось значно більше, ніж поодинокий пандус на під’їзді. Це питання якості життя та навіть виживання. Безбар’єрність – це створення комфортного середовища для кожного».
Під час засідання Ради безбар’єрності 15 лютого 2023 року було визначено чотири пріоритетні напрями реалізації Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року на наступні два роки:
- безбар’єрний простір;
- безбар’єрні послуги;
- безбар’єрні товари;
- безбар’єрна інформація.
Отже, безбарʼєрність простору, послуг та інформації на 2023-2024 роки визначена одними із пріоритетних напрямків реалізації Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року.
Забезпечення безбарʼєрності послуг, приміщень покладається на надавачів послуг/утримувачів приміщень і від рівня їх соціальної відповідальності залежить якість втілення ідей безбарʼєрності у життя. Якщо необхідність вжиття таких засобів сприймається надавачами послуг як соціальна норма, а заінтересованість у втіленні ідей безбар’єрності зумовлена високою мірою соціальної відповідальності, у цьому випадку інтереси всіх груп населення дійсно беруться до уваги під час проєктування заходів з безбарʼєрності, а послуги таких субʼєктів насправді можуть стати безбарʼєрними.
Заходами, вжитими АТ «Ощадбанк» для створення інклюзивного простору у відділеннях Банку, згідно Листа від 07.04.2023р. № 63/2-01/106, є адаптація сайту для користувачів з вадами зору, встановлення у відділеннях банкоматів та ІПТ з дублюванням команд голосом, розміщення на вхідних дверях усіх відділень контрастних стрічок для людей з вадами зору, а також пандусів/ліфтів для людей з інвалідністю.
Проте, серед переліку заходів, вжитих АТ «Ощадбанк» з метою створення інклюзивного простору для людей з інвалідністю в приміщеннях відділень, на жаль, не зазначено жодного заходу із забезпечення інформаційної доступності приміщень та послуг АТ «Ощадбанк» для людей з порушеннями слуху.
Сьогодні порушення слуху мають близько 10 % українців, із них понад 42 тисячі осіб – це люди зі складними порушеннями слуху, які не чують і зазвичай не розмовляють, їх рідна мова – жестова. 80% з цих людей є працездатними та активними. Проте реалізація їхніх прав неможлива, допоки в Україні не буде створено реального безбар’єрного простору. Водночас, існуюче середовище, в якому вони проживають, практично не адаптоване до їх потреб, створює значні незручності та обмеження.Протягом багатьох років потреби людей з порушеннями слуху залишалися поза увагою уповноважених органів під час проєктування будівель і споруд громадського призначення.
Нечуючі люди, незважаючи на можливість безперешкодного фізичного доступу до об’єктів фізичного оточення, мають специфічні бар’єри для доступу до будь-якого об’єкту, а саме, в першу чергу інформаційний бар’єр, що значно ускладнює або навіть унеможливлює для таких осіб комунікацію з іншими особами.
За умови наявності комунікаційного бар’єру, лише сам фізичний доступ до приміщень є недостатнім для повноцінного доступу до такого об’єкту осіб з порушеннями органів слуху та мовлення.
З 1 квітня 2019 року набрали чинності Державні будівельні норми ДБН В.2.2-40:2018 «Будинки і споруди. Інклюзивність будівель і споруд», які містять близько 100 якісних змін для безпеки і комфорту як людей з порушеннями опорно-рухового апарату, так і людей з порушеннями органів зору, слуху, розумової діяльності та інших маломобільних груп населення: людей похилого віку, батьків з маленькими дітьми, вагітних жінок.
Заходи, передбачені ДБН В.2.2-40:2018 для забезпечення доступності приміщень для осіб з порушенням органів слуху, пов’язані з технічним оснащенням приміщень та, на відміну від заходів для забезпечення доступності приміщень для осіб з порушеннями опорно-рухового апарату, не передбачають внесення змін до конструкції існуючих об’єктів фізичного оточення. Проте, це не робить ці заходи менш важливими, ніж облаштування пандусів, підйомників, розширення дверей, сходів, облаштування туалетів для потреб людей з інвалідністю.
У ДБН В.2.2-40:2018 вперше встановлено обов’язковість влаштування елементів безбар’єрності, при проєктуванні будівель і споруд громадського призначення із урахуванням потреб людей з порушенням слуху шляхом організації перекладу на жестову мову, використання систем звукопідсилення для людей з частковою втратою слуху.
Зокрема, п. 9.2 ДБН В.2.2-40:2018 встановлено, що проєктування громадських будівель і споруд із урахуванням потреб людей з порушеннями слуху полягає у встановленні у вестибюлях цих споруд, з урахуванням їх функціонального призначення інформаційних терміналів, інформаційних екранів або табло типу «рядок, що біжить», пристроїв з можливістю здійснення текстового або відеозв’язку та облаштування не менше одного робочого місця для прийому осіб з інвалідністю, облаштованого спеціальними пристроями відеозв’язку з перекладачем жестової мови та синтезу мовлення в текст, а також оснащених спеціальними персональними приладами підсилення звуку.
Згідно положень ст. 4 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», українська жестова мова є мовою спільноти жестомовних осіб. В Україні кожному гарантується право вільно використовувати українську жестову мову в суспільному житті, вивчати та підтримувати її, а також навчатися українською жестовою мовою. Жодне з положень цього Закону не може тлумачитися як таке, що спрямоване на звуження сфери використання української жестової мови.
Впровадження інформаційної безбарʼєрності є одним із пріоритетних напрямків, передбачених Національною стратегією із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2021 р. № 366-р.
Також, однією з основних проблем забезпечення інформаційної безбарʼєрності, зазначеної у Національній стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року, є недостатня доступність цифрових публічних сервісів (веб-сайтів, мобільних застосунків). Доступність веб-ресурсів усуває бар’єри, які заважають людям із певними видами порушень ними користуватись і, таким чином, під час взаємодії з ним усі користувачі знаходяться в рівних умовах. Якщо веб-ресурси розроблено відповідно до стандартів доступності, вони є зручним для користувачів, які мають певну специфіку сприйняття інформації. Найбільш проблемним є доступ до веб-ресурсів для людей з порушеннями зору, слуху та людей з порушенням інтелектуального розвитку. За результатами досліджень, проведених Міністерством цифрової трансформації України у 2021 році, протестовані 82 сайти та 7 сервісних платформ не є доступними на 100%. І якщо практика адаптації веб- ресурсів для потреб людей з порушеннями зору, останніми роками почала впроваджуватися надавачами послуг (хоч і недостатньо масштабовано), то адаптація веб-ресурсів для потреб людей з порушеннями слуху і досі, на жаль, не набула широкого розповсюдження. Це створює бар’єри у доступі до суспільно важливої інформації.
У 2023 році міжнародні настанови з веб доступності WCAG 2.1 вперше стали доступними українською мовою. WCAG 2.1. – це норми універсального (інклюзивного) дизайну, покликані забезпечити максимальний доступ до web-контенту людям з інвалідністю (з порушеннями зору, слуху, інтелектуальними порушеннями).
Вимоги WCAG 2.1 передбачають вжиття заходів для адаптації веб-ресурсів для потреб сприйняття людей з порушеннями слуху шляхом адаптації контенту, розміщеного на сайті, на українську жестову мову.
Отже, вимога забезпечення доступності приміщень, послуг та веб-ресурсів для людей з порушеннями слуху та організації перекладу з/на українську жестову мову є не формальною вимогою, а механізмом виконання міжнародних зобов’язань з питань захисту прав людей з інвалідністю, а тому до питання забезпечення перекладу з/на жестову мову не можна ставитися формально.
Лише таке забезпечення перекладу з/на жестову мову, яке одночасно відповідає вимогам законності, універсальності, недискримінації, рівності та соціальної справедливості, доступності для людей з інвалідністю по слуху, може вважатися належним виконанням вимог ДБН В.2.2-40:2018, Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні.
Незабезпечення ж доступності приміщень для однієї із груп людей (наприклад, людей з порушеннями слуху) за умови створення додаткових умов для доступності приміщень для інших груп людей (наприклад, людей з порушеннями зору, з порушеннями опорно-рухового апарату), є нічим іншим, як дискримінацією, а саме, ситуацією, за якої внаслідок реалізації чи застосування формально нейтральних практик для особи та/або групи осіб за їх певними ознаками (інвалідність по слуху) виникають менш сприятливі умови або становище порівняно з іншими особами та/або групами осіб.
Відповідно до положень статті 6 Закон України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», дискримінація з боку юридичних осіб публічного та приватного права, у тому числі непряма дискримінація, забороняються.
Відповідно до положень ст. 9 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», суб’єктами, наділеними повноваженнями щодо запобігання та протидії дискримінації, є, зокрема, громадські обʼєднання.
Громадська організація «Громадський рух «Соціальна єдність» – це громадське об’єднання осіб з інвалідністю, яке вже протягом більше шести років веде активну боротьбу, спрямовану на втілення та реалізацію ідей безбар’єрності саме як суспільної норми.
Ми, як громадське об’єднання осіб з інвалідністю, а також соціально відповідальні громадяни, зацікавлені у якісному втіленні ідей безбар’єрності, оскільки здійснювали широку просвітницьку, популяризаційну роботу щодо необхідності створення рівного доступу до приміщень та послуг для людей з порушеннями слуху ще задовго до усвідомлення цієї необхідності на державному рівні. Ми продовжуємо боротьбу у цьому напрямку і надалі, адже розуміння всіма суб’єктами, як державного, так і недержавного сектору, важливості вжиття у своїй діяльності додаткових заходів для задоволення потреб людей з певними ознаками, як-то інвалідність по слуху – це ознака високо розвинутого соціально відповідального суспільства.
Лише коли необхідність вжиття таких засобів буде сприйматися надавачами послуг як соціальна норма, а заінтересованість у втіленні ідей безбарʼєрності буде зумовлена в першу чергу високою мірою соціальної відповідальності надавачів послуг державного, комунального та недержавного сектору, а не загрозою санкцій – лише в цьому випадку Ми, як громадське об’єднання осіб з інвалідністю, будемо вважати свою місію у цій частині виконаною.
Основними цілями діяльності будь-якої громадської організації в Україні є здійснення та захист прав і свобод громадянами України у відносинах з органами державної влади та місцевого самоврядування, іншими громадськими об’єднаннями, фізичними та юридичними особами, міжнародними організаціями тощо.
Право на об’єднання у громадські організації є гарантованим Конституцією України правом, у ст. 36 якої зазначено, що громадяни України можуть вільно об’єднуватись у політичні партії та громадські організації для здійснення й захисту своїх прав і свобод, а також для задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів.
Конституція України наділяє всіх правом на звернення, а враховуючи відсутність у чинному законодавстві нормативно-правового акту, який би регулював питання щодо розгляду звернень громадських організацій, а також з огляду на те, що громадська організація є інституцією, яка діє від імені та в інтересах своїх членів (зокрема, громадян України), реалізує їхні права, сприяє у захисті прав громадян України та у відновлені таких прав у разі їх порушення, на звернення громадських об’єднань поширюються положення Закону України «Про звернення громадян».
Згідно ч. 1 ст. 15 Закону України «Про звернення громадян», органи державної влади та їх посадові особи, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов’язані об’єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідно до ч. 3 ст. 15 Закону України «Про звернення громадян», відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов’язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов’язки.
На підставі викладеного, керуючись положеннями ст. 9 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», ст. 15 Закону України «Про звернення громадян».
З огляду на те, що створення безперешкодного життєвого середовища для людей з різними потребами є одним із важливих завдань для втілення на території всієї України згідно міжнародних зобов’язань, взятих Україною підписанням Конвенції про права осіб з інвалідністю, а також з огляду на неприпустимість будь-якої дискримінації, просимо:
- Провести аудит існуючого рівня доступності приміщень, інформації, послуг та веб-ресурсів АТ «Ощадбанк» для людей з порушенням слуху на предмет можливої дискримінації людей з порушеннями слуху.
- У випадку самостійного виявлення за результатами аудиту ознак дискримінації людей з порушеннями слуху, інформаційних, комунікаційний та інших «барʼєрів» у приміщеннях, інформації, послугах та веб-ресурсах АТ «Ощадбанк» для людей з порушеннями слуху, розробити план їх усунення.
- Вжити дієві та ефективні заходи щодо пристосування приміщень, інформації, послуг та веб-ресурсів АТ «Ощадбанк» для потреб людей з порушеннями слуху та усунення дискримінації людей з порушеннями слуху.
- Надати інформацію про вжиті АТ «Ощадбанк» заходи усунення дискримінації людей з порушеннями слуху, пристосування приміщень відділень, послуг, веб- сторінки АТ «Ощадбанк» для потреб людей з інвалідністю по слуху.
Громадська організація «Громадський рух «Соціальна єдність» веде активну діяльність у напрямку створення безбар’єрного простору для людей з інвалідністю (у тому числі людей з порушеннями слуху) та за час своєї діяльності досягла значних практичних результатів, застосовувала найкращі практики адаптації приміщень, інформації, послуг та контенту веб- ресурсів для потреб сприйняття людей з порушеннями слуху, які відповідають вимогам, встановленим ДБН В.2.2-40:2018 «Будинки і споруди. Інклюзивність будівель і споруд», Національною стратегією із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року, Законами України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Позитивний досвід Організації у колаборації з міською владою Харкова у створенні умов для забезпечення прав людей з інвалідністю по слуху на рівний та безбарʼєрний доступ до закладів охорони здоровʼя в умовах пандемії визнаний на рівні ООН та рекомендований для застосування в світі (п. 23, сторінка 10 Звіту).
https://ukraine.un.org/sites/default/files/2020-11/UKR_Briefing_Note_COVID_PwD_0.pdf
У разі, якщо у АТ «Ощадбанк» виникнуть питання чи буде визначена потреба у наданні сприяння, Громадська організація «Громадський рух «Соціальна єдність» готова надати свою допомогу АТ «Ощадбанк» у проведенні аудиту існуючого рівня доступності приміщень, інформації, послуг та веб-ресурсів АТ «Ощадбанк» для людей з порушенням слуху на предмет їх можливої дискримінації, розробленні комплексного плану заходів забезпечення безбарʼєрного доступу людей з порушенням слуху до приміщень, інформації, послуг, веб- ресурсів АТ «Ощадбанк» з тим, щоб досвід АТ «Ощадбанк» із створення для людей з порушеннями слуху безбарʼєрного простору, як соціально відповідального субʼєкта господарювання та учасника спільноти «Бізнес без барʼєрів», було масштабовано на рівні держави та запозичено іншими субʼєктами господарювання з тим, щоб безбарʼєрність перетворилася у соціальну норму.
